Будівництво водозабірного вузла (ВЗВ) для дачних селищ

Проєктування водозабірних вузлів

Водозабірний вузол (ВЗВ) – інженерна споруда, яка застосовується для забезпечення водою дачних селищ, житлово-комунальних господарств чи виробничих підприємств. Головна його відмінність від звичайної свердловини – вона має більш високу потужність і призначена для забезпечення водою певної території (наприклад, всього селища).

Проєктування водозабірного вузла починається зі збору необхідних даних. Насамперед виконується розрахунок водоспоживання та водопостачання. На цьому етапі враховуються абсолютно всі водоспоживачі, оскільки надалі змінити схему водозабірного вузла буде складно (і дорого).

Далі виконується вибір місця розташування ВЗВ. Ділянка обстежується інженерами, після чого потрібно отримати дозвіл на буріння свердловини артезіанської.

Також обов’язково треба бурити резервну свердловину. При цьому найкраще бурити робочу та запасну свердловини на різні водоносні горизонти. Розміщувати їх можна поряд – наприклад, близько 10 метрів. Також можна розташувати дві свердловини в одному приміщенні ВЗВ.

Схема водозабірного вузла

Схема водозабірного вузла підбирається на основі показників якості та обсягу води, що перекачується, а також з урахуванням побажань клієнта. На вибір пропонуються 2 схеми.

1-а схема – свердловина обладнана потужними занурювальними насосами, які качають воду в накопичувальні місткості. З них вода подається на фільтрацію та водопідготовку, після чого надходить до споживачів.

Друга схема – вода подається занурювальними насосами на водопідготовку та фільтрацію, далі – в резервуари чистої води, а потім – до споживачів.

Монтаж водозабірних вузлів

Коли проєкт водозабірного вузла буде готовим, майстри беруться до будівництва інженерної споруди. Комплекс ВЗВ може включати такі елементи:

• насосна станція 1-го підйому;
• насосна станція 2-го підйому.

Перші використовуються для подачі води на накопичувальний резервуар, побудовану очищувальну споруду або водонапірну вежу, а другі – у тих випадках, коли треба подавати воду у водопровідну мережу (із резервуара).

Монтаж водозабірного вузла (ВЗП) виконується в кілька етапів:

• підбір та встановлення насосів;
• монтаж запірної арматури та автоматики;
• установка очисних систем.

Потужність цієї споруди залежить від покладених на неї завдань і типу об’єкта, що обслуговується. Як правило, для дачних селищ, об’єктів с/г чи промислового призначення споруджуються окремі комплекси.

Сучасні ВЗВ сильно відрізняються від застарілих споруд, які використовувалися раніше. Тоді застосовували обваловані місткості, експлуатація яких вимагала значних зусиль технічних служб.

Сучасний водозабірний вузол – це 2 свердловини (робоча та запасна). Для станції 1-го підйому використовується невелика будівля або кесон, а для станції 2-го підйому – споруда із сендвіч панелей (з опаленням, каналізацією, вентиляцією та ін.).

Станція 2-го підйому водозабірного вузла оснащується:

• накопичувальних місткостях із харчового пластику (для зберігання потрібного об’єму води);
• насосною станцією з частотним регулюванням;
• системою очищення води зі свердловини;
• запірно-регулювальною арматурою;
• загальними колекторами водопостачання та трубопроводами;
• системою УФ знезараження води;
• дренажною системою каналізації;
• контрольно-вимірювальними приладами.

У компанії “АкваПрофі” можна замовити обслуговування водозабірного вузла. Завдяки цій послузі ви позбавите себе виникнення проблем з водою, а також значно продовжите термін служби системи.

Аварійний виїзд | Контакти | Відгуки