Облаштування індивідуальної системи водопостачання

Найбільш надійним варіантом є прокладка труби, що проходить від свердловини до споживача на глибині непромерзання. Вона може змінюватись в межах від 0,5-2 м – точне значення залежить від властивостей ґрунту та кліматичних особливостей району.

При цьому існує 3 варіанти рішення для захисту свердловини:

• бетонна криниця;
• кесон;
• адаптер.

Цегляний або бетонний колодязь

Криниця з 2 бетонних кілець є досить поширеним варіантом облаштування свердловини, оскільки відрізняється невисокою ціною. Також замість бетону можна використовувати цеглу, камінь або будь-який інший підручний матеріал.

Монтаж бетонного колодязя виконується не складно, але тут є один недолік – негерметичність. Герметизувати стики між кільцями практично неможливо, тому ризик затоплення колодязя ґрунтовими та поверхневими водами дуже високий. Тому перед тим, як зупинити вибір на цьому варіанті облаштування, дізнайтеся макс. рівень ґрунтових вод. Якщо цей параметр перевищує 3 м, тоді вам краще вибрати інший спосіб.

Кесон для свердловини

Кесон, як і бетонний колодязь, виконує таку саму функцію. Але, на відміну від нього, він забезпечує повну герметичність, а також захищає водопідіймальне устаткування. При цьому кесон можна зробити із пластику, завдяки чому корозія буде йому не страшна. Але такий кесон, на відміну від сталевого, не можна буде приварити до обсадної труби. Плюс при кріпленні пластикового кесона до труби можуть виникнути проблеми із забезпеченням міцності стику та герметичності.

Свердловинний кесон коштує досить дорого, але є найнадійнішим рішенням, оскільки він виконаний з листової сталі, утеплений, захищений від корозії та забезпечений кришкою.

Свердловинний адаптер

Також для облаштування свердловини можна використовувати адаптер свердловин. Він є дуже популярним рішенням через просту конструкцію і доступну ціну. Він зручний тим, що має компактні розміри та дозволяє герметично з’єднати трубу від насоса з трубою, яка веде до будинку. При цьому з’єднання здійснюється на глибині непромерзання, що дозволяє експлуатувати систему водопостачання навіть узимку. І жодна бетонна криниця чи кесон не потрібні.

Природно, адаптер має і свої недоліки. По-перше, насосне обладнання можна встановлювати на глибину не більше 70 м. По-друге, при тривалому з’єднанні елементи адаптера настільки «зростаються», що надалі це може заважати обслуговуванню системи водопостачання. По-третє, встановлювати адаптер можна лише у свердловину з однотрубною конструкцією.